√ладкий ярослав ћихайлович [народивс¤ 3.V.1945р. в с. —трон¤тин Ћьв≥вськоњ обл.] - ≥нженер-астрономо-гедезист-маркшейдер, художник-гравер. « 1981 р. опанував ориг≥нальну техн≥ку грав≥руванн¤ по дерев≥ у позитив≥ й влаштовуЇ персональн≥ виставки своњх твор≥в. √равюри √ладкого, ¤к ¤вище - не просто ун≥кальн≥, вони займають ц≥лком ос≥бне м≥сце серед доробку майстр≥в-гравер≥в.
ћайстер винайшов метод р≥зьби по дереву - плоске р≥зьбленн¤ в позитив≥ (дереворит). ÷¤ ун≥кальна ф≥л≥гранна техн≥ка неповторна через те, що виконуЇтьс¤ за допомогою р≥зьбленн¤ подв≥йних та потр≥йних перетин≥в, ¤к≥ до нього виконати на дерев≥ не вдавалос¤. як каже сам автор: "„орний кол≥р маЇ бути т≥льки там, де без нього не об≥йтись." Ўтрихи, ¤к≥ утворюютьс¤ на дошц≥ за допомогою . такоњ техн≥ки, набагато м≥цн≥ш≥, н≥ж у р≥зьб≥ пр¤мими р≥вчаками. ожен р≥вець не вилущуЇтьс¤, бо автор продумано зв'¤зуЇ њх м≥ж собою. ¬инайдена ним техн≥ка р≥зьбленн¤ вимагаЇ напруженоњ, коп≥ткоњ роботи, наприклад, на створенн¤ одн≥Їњ гравюри може п≥ти в≥д 3 до 7 рок≥в. « 1996 р. √ладкий в≥дкрив 11 персональних виставок у музе¤х ≥ виставкових залах м. „ервонограда, —окал¤, Ћьвова, иЇва. Ќа сьогодн≥ майстром награв≥ровано 29 дощок г≥гантських розм≥р≥в, ¤к дл¤ тонкоњ ф≥л≥гранноњ техн≥ки. –оботи; ≤оанн Ѕогослов (162*144), ќсанна (166*146)... ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ - 14 гравюр1 јльбрехта ƒюрера до "јпокал≥псису" (у розм≥р≥ - 395*285 мм) були виконан≥ у традиц≥йн≥й техн≥ц≥ р≥зьбленн¤, ¤к≥ принесли художнику миттЇву св≥тову в≥дом≥сть ≥ ...велетенський власний будинок (4-й поверхи) в м. Ќюрнберг, в ¤кому зараз знаходитьс¤ музей ј. ƒюрера.
якщо видатний н≥мецький художник був зац≥кавлений у тиражуванн≥ своњх твор≥в у ¤комога б≥льш≥й к≥лькост≥, реал≥зувати њх допомагала нав≥ть дружина, то я. √ладкий маЇ зовс≥м ≥нш≥ прагненн¤. «авд¤ки новим технолог≥¤м: комп'ютеру ≥ цифровим фотограф≥¤м, ц≥ гравюри-дереворити можна розповсюджувати в р≥зних розм≥рах у безл≥ч≥ прим≥рник≥в. Ќеповторна ф≥л≥гранна техн≥ка, ч≥тк≥сть зображенн¤ також дозвол¤ють без зайвих витрат зб≥льшувати зображенн¤ до масштаб≥в нав≥ть монументальних панно. √равюри я. √ладкого досконал≥ у вс≥х в≥дношенн¤х. ¬сю композиц≥ю твор≥в утворюЇ вишукане мереживо найтонших л≥н≥й р≥зьбленн¤, а манера; виконанн¤ отримала б схваленн¤ самого ≤вана Ўишк≥на - великого майстра граф≥чних пейзаж≥в. ƒивовижно тонко передаЇ художник миттЇвий стан природи, в≥д цього з гравюри лине св≥ж≥сть, прозор≥сть, ¤сн≥сть.
…ого гравюри-дереворити - у приватних колекц≥¤х ѕрезидента ¬. ёщенка, льв≥вського губернатора ѕ. ќл≥йника, ≥ ще дес¤тки - за кордоном. ”н≥кальна техн≥ка опанована гравером, гордого тим, що може моделювати образ чи оточуюче його тло не г≥рше –убенса чи –ембрандта.
ѕрац¤ гравера по дереву маЇ своњ особливост≥ ≤ не допускаЇ н≥¤ких поправок, а сам майстер повинен мати тверду руку й гостре око, щоб с≥ткою ч≥тких раз ≥ назавжди вир≥заних л≥н≥й передати об'Їм ≥ форму. √раверу √ладкому нелегко давалас¤ робота над портретом ѕрезидента ”крањни: щоб добитис¤ потр≥бноњ сили св≥тла, ви¤вилось не досить потр≥йних перетин≥в л≥н≥й, довелось освоњти нов≥ прийоми р≥зьбленн¤ - штрихувати р≥вц≥ в чотири ≥ п'¤ть перетин≥в. “ому й не дивно, що портрет ¬. ёщенка випром≥нюЇ св≥тло, що надаЇ йому просв≥тленого вигл¤ду й особливоњ респектабельност≥.
я. √ладкий, з його пристрастю до мистецтва високого стилю, вт≥люЇ в житт¤ прагненн¤ величними образами будити душ≥ людей, в≥дривати њх в≥д буденного. «гадаймо хоча б його вишукан≥ гравюри, що осп≥вують теми материнства: "«абави й любов амур≥в" (1995 р.), "Ѕлаженн≥ чист≥ серцем" (1992 р.), ж≥ноч≥ образи за мотивами "≈нењди" (1997 р.), "ѕоез≥¤ коханн¤" (2000 р.), "ѕлоди коханн¤" (2001 р.)та ≥нш≥. «датн≥сть ярослава √ладкого до гостроњ диференц≥ац≥њ образу, до стереоскоп≥чноњ об'Їмност≥ в зображенн≥ особистост≥ портретованого породила розмањтт¤ його портретних вир≥шень. —еред них - "ћадонна дела —едд≥а" (1981 р.), "≤оанн Ѕогослов" (1999 р.).
ƒо найусп≥шн≥ших портрет≥в художника належать: “. Ўевченка "¬стань, же, Ѕоже, суди землю ≥ людей лукавих" (2001 р.), ¬≥ктора ёщенка та ѕетра ќл≥йника (2004), "ћиколи √огол¤" (2005). ћожлив≥сть придати кожному портрету щось особливе дос¤гаЇтьс¤ не лише за рахунок ц≥леспр¤мованоњ побудови ≥ндив≥дуальноњ конструкц≥њ образу, ¤ка диктуЇ й саму виконавчу манеру, а й за рахунок в≥ртуозного волод≥нн¤ граф≥чною мовою. ¬ жодн≥й його гравюр≥ немаЇ хаотичного р≥зьбленн¤, глибина р≥вчак≥в р≥зна, тому чорно-б≥ла гравюра, в залежност≥ в≥д св≥тла й т≥н≥, передаЇ вс≥ в≥дт≥нки ≤ кольори й набираЇ об'Їмност≥ форм. ожна нова робота - це застосовуванн¤ новоњ техн≥ки, тому гравер пост≥йно в пошуку. ’удожник дос¤г у своњй творчост≥ лакон≥зму. њхн¤ художн≥сть наст≥льки переконлива, що здаЇтьс¤ дивом. „орно-б≥ла (наск≥льки "б≥лою" може бути поверхн¤ теплого, вохристого кольору дерева) дошка здаЇтьс¤ живописною. ≤ все це - за допомогою глибини ≥ ширини штрих≥в, виконаних р≥зц¤ми ориг≥нального авторського виконанн¤. ћитець хвилюЇ нас правдив≥стю, ¤скрав≥стю ≥ глибиною творчоњ думки, позначеною ф≥лософ≥чн≥стю художнього образа.
¬исокомистецьк≥ твори √ладкого бездоганн≥, вони фантастичн≥, розм≥ри вражають нав≥ть фах≥вц≥в. ЌагадуЇмо, що еталон типовоњ гравюри - 300-400 мм. ћистецький шл¤х ярослава √ладкого - ¤скравий приклад творчого гор≥нн¤, його ≥нтереси безмежн≥, його творч≥сть - житт¤. ÷ей митець спроможний здивувати увесь св≥т.
ѕетро ¬олодимирович Ќестеренко,
мистецтвознавець, м. ињв